Rejon krasiłowski

Z Wikipedii, wolnej encyklopedii
Skocz do: nawigacja, szukaj
krasiłowski
Rejon
Herb Flaga
Herb Flaga
Państwo  Ukraina
Siedziba Krasiłów
Powierzchnia 1180 km²
Populacja (2017)
• liczba ludności

51 372[1]
Położenie na mapie
Położenie na mapie
Portal Portal Ukraina

Rejon krasiłowski – jednostka administracyjna wchodząca w skład obwodu chmielnickiego Ukrainy.

Rejon utworzony w 1923 z części obszaru dawnych powiatów starokonstantynowskiego oraz zasławskiego. Ma powierzchnię 1180 km² i liczy około 61 tysięcy mieszkańców. Siedzibą władz rejonu jest Krasiłów.

Na terenie rejonu znajdują się 1 miejska rada, 1 osiedlowa rada i 35 silskich rad, obejmujących w sumie 93 miejscowości.

Miejscowości rejonu[edytuj]

  • Antoniny (Антоніни)
  • (Баглайки)
  • (Берегелі)
  • (Чапаєвка)
  • (Чепелівка)
  • Czernelówka (Чернелівка)
  • (Дворик)
  • (Долинівці)
  • (Дружне)
  • (Дубина)
  • (Дубище)
  • Fedorówka (Федорівка)
  • (Глібки)
  • (Говори)
  • (Гриценки)
  • (Грицики)
  • (Хотьківці)
  • Józin[2] (Юзіно)
  • (Яворівці)
  • (Якимівці)
  • Krasiłów (Красилів)
  • (Каламаринка)
  • (Ключівка)
  • (Корчівка)
  • (Котюржинці)
  • (Кошелівка)
  • Krasiłów
  • (Красівка)
  • (Кременчуки)
  • (Криворудка)
  • Kuźmin[3] (Кузьмин)
  • Kulczyny (Кульчини)
  • (Кульчинки)
  • (Кучманівка)
  • Łahodyńce (Лагодинці)
  • (Ледянка)
  • (Лісова Волиця)
  • (Мала Клітна)
  • (Мала Салиха)
  • Malinki[4] (Маленки)
  • (Малі Пузирки)
  • (Малі Юначки)
  • (Манівці)
  • Markowce (Марківці)
  • (Медці)
  • (Митинці)
  • (Михайлівці)
  • (Мовчани)
  • (Мончинці)
  • (Моньки)
  • (Мотрунки)
  • Medwedówka Wielka (Велика Медведівка)
  • (Нова Криворудка)
  • (Новодубище)
  • (Новосілка)
  • (Пашутинці)
  • (Печеське)
  • (Пилипи)
  • Pisarówka[5][6] (Писарівка)
  • (Підлісся)
  • (Радісне)
  • Rześniówka[7] (Решнівка)
  • (Росолівці)
  • (Рублянка)
  • (Севрюки)
  • (Слобідка-Красилівська)
  • (Слобідка-Чернелівська)
  • (Сорокодуби)
  • (Сушки)
  • (Щиборівка)
  • (Тріски)
  • (Трудове)
  • (Трусилівка)
  • Tereszki[8][9] (Терешки)
  • (Улянівка)
  • (Улянівка Друга)
  • (Васьківчики)
  • (Велика Клітна)
  • (Велика Салиха)
  • (Великі Орлинці)
  • (Великі Юначки)
  • (Вербівка)
  • (Вереміївка)
  • (Веселівка)
  • Wolica[10] (Волиця)
  • (Волиця Друга)
  • (Воскодавинці)
  • Zozulińce Wielkie[11] (Великі Зозулинці)
  • Zozulińce Małe[12] (Малі Зозулинці)
  • (Закриниччя)
  • (Западинці)
  • (Заруддя)
  • (Заслучне)
  • (Заставки)
  • (Зелена)
  • (Жовтневе)

Przypisy

  1. Чисельність населення (за оцінкою) на 1 квiтня 2017 року // Головне управління статистики у Хмельницькій області
  2. Zofia Kossak-Szczucka, Pożoga. Wspomnienie z Wołynia 1917-1919
  3. Kuźmin w Słowniku geograficznym Królestwa Polskiego. T. XV, cz. 2: Januszpol – Wola Justowska. Warszawa 1902.
  4. Malinki (2) w Słowniku geograficznym Królestwa Polskiego. T. XV, cz. 2: Januszpol – Wola Justowska. Warszawa 1902.
  5. Pisarówka (1), gm. Czernelówka, parafia Markowce w Słowniku geograficznym Królestwa Polskiego. T. XV, cz. 2: Januszpol – Wola Justowska. Warszawa 1902.
  6. Pisarzówka (8), na zach. od m. Krasiłów w Słowniku geograficznym Królestwa Polskiego. T. VIII: Perepiatycha – Pożajście. Warszawa 1887.
  7. Rześniówka, pow. zasławski w Słowniku geograficznym Królestwa Polskiego. T. X: Rukszenice – Sochacze. Warszawa 1889.
  8. Tereszki (3) w Słowniku geograficznym Królestwa Polskiego. T. XII: Szlurpkiszki – Warłynka. Warszawa 1892.
  9. Tereszki (3), st. pocztowa Antoniny w Słowniku geograficznym Królestwa Polskiego. T. XV, cz. 2: Januszpol – Wola Justowska. Warszawa 1902.
  10. Wolica (11) w Słowniku geograficznym Królestwa Polskiego. T. XV, cz. 2: Januszpol – Wola Justowska. Warszawa 1902.
  11. Zozulińce (5) Wielkie) w Słowniku geograficznym Królestwa Polskiego. T. XIV: Worowo – Żyżyn. Warszawa 1895.
  12. Zozulińce (4) Małe) w Słowniku geograficznym Królestwa Polskiego. T. XIV: Worowo – Żyżyn. Warszawa 1895.